На своїй сторінці у фейсбуці поет опублікував невеликий за обсягом, але безмежний на думку есей про проблему перекладу віршованих творів іншими мовами.
Олександра Коротка інтенсивно перекладають. Насамперед англійською, але не тільки. Його тексти (поеми, римовані й неримовані вірші, зокрема й однорядкові, поетична проза) в різні роки перекладено івритом, українською, польською, французькою, німецькою, італійською, грецькою, хорватською, азербайджанською, а віднедавна й китайською.
Безумовно, не всі переклади вдалі. Складна метафорично, версифікаційно, філософськи, інтелектуально, ритмічно (цей оцінний ряд можна продовжувати і продовжувати), поезія Олександра Коротка потребує від перекладача повного в неї занурення, і тільки тоді можна говорити про якість.
Автор проголошує важливі умови: ідеально, щоб автор і перекладач збіглися за часом та простором (перебування на землі), щоб вони при цьому могли спілкуватися не тільки віртуально (сучасні можливості комунікації це дозволяють).
Коли можна говорити про результат?
· Якщо перекладач бездоганно володіє мовою
· Точно передає світло, музику, фарби та емоційний ряд поезії
· Розуміє і приймає чуттєвий, духовний світ автора
· Якщо обидва вони потрапляють у резонанс
У есеї, який автор вважає «Інструкцією з перекладу», підіймаються питання з глибин на вершини розуміння завдань, що стоять перед тими, хто зважився представити читачам іншими мовами цей дивовижний, ні на кого не схожий світ його поезії.
Про що це глибоко особисте і разом з тим таке, що стосується значної кількості художників у широкому розумінні слова, літературне висловлювання Коротка? Відповідь шукайте в лаконічному і точному тексті есею «Про переклад і перекладачів».
Видатна українська акторка театру і кіно Ада Роговцева прочитала наративну поему Олександра Коротка «Стус» в…
На YouTube-каналі Glagoslav Publications вийшло нове інтерв’ю Олександра Коротка з Максимом Ходаком — засновником і…
Розмова Максима Ходака з поетом, прозаїком та есеїстом Олександром Коротком про поему «Стус», свободу поета,…