Авторський сайт Олександра Коротка

***

Таїна кликала його, приходила до нього вночі.

Він шукав її повсюдно, уві сні та наяву, проте

не знаходив. Уже не лише він, а й час постарів.

Настала пора збиратися в дорогу, найдовшу

із доріг його життя.

Одного з останніх днів у двері хтось постукав.

Він, не поспішаючи, відкрив, на порозі стояв

хлопчак. «Ти забув про мене? Я – це ти. Чому ти

жодного разу про мене не згадав?» Вони довго

стояли один супроти одного — він і його

дитинство. Просочуючись крізь розпачливу

тишу, увірвався голос: «Прости…»