***
Є такі місцини на землі, де самотні нічні прогулянки
обов’язково мають завершитися убивством. Я цей
острах ношу у своїй душі роками. Ви не повірите,
я живу цим страхом, він схожий на маніяка, що лиш
і чекає, коли я вийду на прогулянку, і почне полювання.
Я місяцями готуюся до таких прогулянок і з нетерпінням
зустрічаю призначену годину, як свято, як панацею,
як звільнення від захопленого життя. І нехай наївні
люди не думають, що російська рулетка небезпечніша:
одна справа — дуло біля скроні, інша — кожен крок
під прицілом своєї тіні. У такі хвилини ніч мені здається
океаном, і місяць, наче акула, стрімко женеться
за мною, я прискорююся, пливу що є сили, але все
дарма. Ех, і на цей раз усе обійшлося! Я вертаюся
додому, непомітно пробираюся у свій кабінет і вдаю,
що нічого не сталося.
* * * На одну зиму менше. На одну війну більше. Поминальна чекає весна. І…
Острівних днів загублені адреси і океани снів глибокі, як непритомність розіп'ятого похапцем бузку. Йде Війна…
Живіть у будинкахвеликих літерв портах і бухтахочей коханих,ходітьна виставитиші,адже помахвій –це в театрі життяпремʼєра. Переклад…
*** Хочеться крикнути з відчаю на все горло, щосили в бік далекого й близького Заходу:…
*** Як можеш ти співатиці слована піку слави,невже не бачиш ти,що в них розстріляновсі наші…