Авторський сайт Олександра Коротка

***

Є такі місцини на землі, де самотні нічні прогулянки

обов’язково мають завершитися убивством. Я цей

острах ношу у своїй душі роками. Ви не повірите,

я живу цим страхом, він схожий на маніяка, що лиш

і чекає, коли я вийду на прогулянку, і почне полювання.

Я місяцями готуюся до таких прогулянок і з нетерпінням

зустрічаю призначену годину, як свято, як панацею,

як звільнення від захопленого життя. І нехай наївні

люди не думають, що російська рулетка небезпечніша:

одна справа — дуло біля скроні, інша — кожен крок

під прицілом своєї тіні. У такі хвилини ніч мені здається

океаном, і місяць, наче акула, стрімко женеться

за мною, я прискорююся, пливу що є сили, але все

дарма. Ех, і на цей раз усе обійшлося! Я вертаюся

додому, непомітно пробираюся у свій кабінет і вдаю,

що нічого не сталося.