***
Є такі місцини на землі, де самотні нічні прогулянки
обов’язково мають завершитися убивством. Я цей
острах ношу у своїй душі роками. Ви не повірите,
я живу цим страхом, він схожий на маніяка, що лиш
і чекає, коли я вийду на прогулянку, і почне полювання.
Я місяцями готуюся до таких прогулянок і з нетерпінням
зустрічаю призначену годину, як свято, як панацею,
як звільнення від захопленого життя. І нехай наївні
люди не думають, що російська рулетка небезпечніша:
одна справа — дуло біля скроні, інша — кожен крок
під прицілом своєї тіні. У такі хвилини ніч мені здається
океаном, і місяць, наче акула, стрімко женеться
за мною, я прискорююся, пливу що є сили, але все
дарма. Ех, і на цей раз усе обійшлося! Я вертаюся
додому, непомітно пробираюся у свій кабінет і вдаю,
що нічого не сталося.
* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу. А…
* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної і країни моєї. Повертайтесь люди. …
Сонце зими - ніжне й безпристрасне, відчужене від наших болів і страждань. Що з…
*** Казино війни. З-за спини, вдалині маячить горизонт, схожий на картини шаленого Далі. Дивись -…
* * * Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…