***
Є такі місцини на землі, де самотні нічні прогулянки
обов’язково мають завершитися убивством. Я цей
острах ношу у своїй душі роками. Ви не повірите,
я живу цим страхом, він схожий на маніяка, що лиш
і чекає, коли я вийду на прогулянку, і почне полювання.
Я місяцями готуюся до таких прогулянок і з нетерпінням
зустрічаю призначену годину, як свято, як панацею,
як звільнення від захопленого життя. І нехай наївні
люди не думають, що російська рулетка небезпечніша:
одна справа — дуло біля скроні, інша — кожен крок
під прицілом своєї тіні. У такі хвилини ніч мені здається
океаном, і місяць, наче акула, стрімко женеться
за мною, я прискорююся, пливу що є сили, але все
дарма. Ех, і на цей раз усе обійшлося! Я вертаюся
додому, непомітно пробираюся у свій кабінет і вдаю,
що нічого не сталося.
* * * Проповіді осінніх дощів- нервові, немов спалахи гніву - блискавки на обличчі неба.…
Надія обирає тих, хто вже перестав її чекати. Бо саме вони здатні подарувати її іншим.…
Пісня на вірш Олександра Коротко. Матеріали використані у відео із відкритого ресурсу www.war.ukraine.ua
* * * Колісниці ангельських сліз вже четвертий рік котяться з вершини наших сердец на…
Слова бузкові –що райські ку́щі,і трунки терпіння –гіркі з садів,квітучішв помині,й долоні чужівже гартують ножі,й…