***
Є такі місцини на землі, де самотні нічні прогулянки
обов’язково мають завершитися убивством. Я цей
острах ношу у своїй душі роками. Ви не повірите,
я живу цим страхом, він схожий на маніяка, що лиш
і чекає, коли я вийду на прогулянку, і почне полювання.
Я місяцями готуюся до таких прогулянок і з нетерпінням
зустрічаю призначену годину, як свято, як панацею,
як звільнення від захопленого життя. І нехай наївні
люди не думають, що російська рулетка небезпечніша:
одна справа — дуло біля скроні, інша — кожен крок
під прицілом своєї тіні. У такі хвилини ніч мені здається
океаном, і місяць, наче акула, стрімко женеться
за мною, я прискорююся, пливу що є сили, але все
дарма. Ех, і на цей раз усе обійшлося! Я вертаюся
додому, непомітно пробираюся у свій кабінет і вдаю,
що нічого не сталося.
* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…
*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …
*** Однокімнатні ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші діти, і світанки посивіли. Наші…
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…
*** В житті є такі ночі з довгими безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш протяжними…