“У ландшафтній бухті твоїх обіймів…”

* * *
У ландшафтній бухті
твоїх обіймів,
у цій осінній бухті
нестримної пристрасті
синє, присинє море
кохання.
І літній час мого
серця
стукає в відчинені
вікна
твоїх мерехтливих
від щастя очей.
admin

Recent Posts

* * *

Страшний, трагічний, незрозумілий час. Таке враження,що серце часу зупинилося. Саме ми у своїй країні проходимо…

3 дні ago

“Люди ті самі речі…”

* * * Люди ті самі речі. Розкидані абияк. Старіють, зношуються, просто губляться. Ось ще…

1 тиждень ago

Вибився в люди…

* * * Вибився в люди, а там нікого.

1 тиждень ago

“По світлому шляху непізнаних доріг…”

* * * По світлому шляху непізнаних доріг, що світу білому не обіцяв зажури, вздовж…

1 тиждень ago

Картинка світу

Руїни заходу сонця звисають над землею червоними гронами винограду, напоєного мирним сонцем. А перед трибуною…

1 тиждень ago

“Коли ми мовчки співаємо…”

* * * Коли ми мовчки співаємо і плачемо - ми сумуємо. Остиглі камені кохання…

1 тиждень ago