“У ландшафтній бухті твоїх обіймів…”
* * *
У ландшафтній бухті
твоїх обіймів,
у цій осінній бухті
нестримної пристрасті
синє, присинє море
кохання.
І літній час мого
серця
стукає в відчинені
вікна
твоїх мерехтливих
від щастя очей.
Recent Posts
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка Коли ми вперше звернулися до ChatGPT із…
3 дні ago
“Час став комом у горлі…”
*** Час став комом у горлі — вежею, хмарочосом, що зростає й проростає крізь непрожите…
3 дні ago
Технології читають між рядків: ChatGPT проаналізував новий вірш Олександра Коротка
Сучасні інструменти відкривають нові горизонти для діалогу з поезією. Ми вирішили поставити експеримент — і…
6 днів ago
“Пройшли поминальні дні…”
*** Пройшли поминальні дні травневих дощів — сльози земних, і прах загиблих на війні небожителів.…
6 днів ago