Одна з перших віршованих публікацій Олександра Коротка. Ці вірші пізніше увійшли до поетичної збірки «Вікно».
***
В апогеї кримської зими — глуха негода, за вікном мрячив сніг, вітер губи сушив. І не знати за що многовимірне щастя подарувала природа, я уперше за довгії роки аж ніяк не спішив. Не дзвонив я нікому, не шукав одкровень і думкам своїм волю я дав. Просто прожив одну неділю, прогулявся з дітьми, місто знову відкривав. На очах відбуваються дивовижні метаморфози, оживають інші барви, яскравого світла спалах… Дух раптової свободи відводить від буденної прози, і омріяний пакет вручає мені морозний ранок.
* * * Так і хочеться сказати пам’яті: не так усе це було в дитинстві,…
* * * У кожної країни є свій час і своя місія, і в кожного…
Дмитро Дроздовський, редактор міжнародного літературного журналу «Всесвіт», поділився враженнями від нового п’ятимовного видання поеми Олександра…
* * * Одноразовий біль — це не про нас. Одноразовий біль — це випробування,…
* * * Чорнозем ночей. Глибокі шрами страждань борознять обличчя життя від краю до краю…