Із особситого листування з автором:
“28 поезій нового циклу вражають глибиною та емоційною потужністю. Вірші транслюють український біль, страждання й водночас оприявнюють надію в умовах цієї жахливої війни, в ситуації щоденних втрат. Це поезія мрій та спогадів, небайдужості й відчайдушної боротьби на тлі зруйнованих сподівань…. Другий вірш оприявнює мотив руйнування, де тіні загиблих починають власний бій… В інших віршах відчувається відчай і сум за втраченим часоплином, одночасно ліричний суб’єкт утверджує тріумф любові та пам’яті, перетворюючи особисті переживання на універсальні істини. Відчутний мотив протистояння між життям і смертю, любов’ю й ненавистю, а також пошук надії в найтемніші часи української війни заради порятунку світу. Блискучі метафори й символіка передають багатовимірні почування, що супроводжують війну; увиразнено мотив збереження гуманізму в жахливих умовах війни. Поезія полонить чутливістю та актуальністю, спонукаючи читачів переосмислити глибину особистого й колективного досвіду під час війни”.
Дмитро Дроздовський,
4 серпня 2024 рік.
* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…
*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …
*** Однокімнатні ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші діти, і світанки посивіли. Наші…
* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…