Із особситого листування з автором:
“28 поезій нового циклу вражають глибиною та емоційною потужністю. Вірші транслюють український біль, страждання й водночас оприявнюють надію в умовах цієї жахливої війни, в ситуації щоденних втрат. Це поезія мрій та спогадів, небайдужості й відчайдушної боротьби на тлі зруйнованих сподівань…. Другий вірш оприявнює мотив руйнування, де тіні загиблих починають власний бій… В інших віршах відчувається відчай і сум за втраченим часоплином, одночасно ліричний суб’єкт утверджує тріумф любові та пам’яті, перетворюючи особисті переживання на універсальні істини. Відчутний мотив протистояння між життям і смертю, любов’ю й ненавистю, а також пошук надії в найтемніші часи української війни заради порятунку світу. Блискучі метафори й символіка передають багатовимірні почування, що супроводжують війну; увиразнено мотив збереження гуманізму в жахливих умовах війни. Поезія полонить чутливістю та актуальністю, спонукаючи читачів переосмислити глибину особистого й колективного досвіду під час війни”.
Дмитро Дроздовський,
4 серпня 2024 рік.
* * * На одну зиму менше. На одну війну більше. Поминальна чекає весна. І…
Острівних днів загублені адреси і океани снів глибокі, як непритомність розіп'ятого похапцем бузку. Йде Війна…
Живіть у будинкахвеликих літерв портах і бухтахочей коханих,ходітьна виставитиші,адже помахвій –це в театрі життяпремʼєра. Переклад…
*** Хочеться крикнути з відчаю на все горло, щосили в бік далекого й близького Заходу:…
*** Як можеш ти співатиці слована піку слави,невже не бачиш ти,що в них розстріляновсі наші…