Незвичайне«імпресіоністське»сприйняттянавколишньогосвіту,відбитевепітетахіметафорах,образахісенсахзавждибулохарактернедляОлександраКоротко.Відкрившикнигувіршівімініатюр«Рукоплесканье мёртвых рук»,випущенудвадесятиліття тому,зподивомзнаходишабсолютнозрілівірші,стильяких,зрокамипоступово ускладнюючи,втворахостанньогочасувсе–такизалишивсяколишнім.Поезіяминулогостоліттянарівнихсусідитьзпоезієюсьогодення.Наголовній сторінці,якзавжди,двавірші,обидваздев’яностих.Віршісамецьогоперіодуувійшлидо альбому«Вдоль тишины»,якийбув записаний СергіємЮрськимінабагатопізнішезавдяки Олександрі Герман–Петрановськазнайшоввідеоверсію.СергійЮрськийв своєму інтерв’ю,якевіндавчерездеякийчаспіслявиходу альбому (перебуваючиводнійзмедичнихклінікІзраїлю),так відгукувався просвою участьвпроектізаписувіршівКоротко:«Його поезія зацікавила відразу, але як її вирішувати, я не дуже собі уявляв. Адже я лицедій, мені потрібні положення, події, характери, а тут нічого звичного не було. Я також ніяк не міг собі пояснити – звідки це взялося? Повторюся – я не знав Коротко, у нас була всього одна зустріч, вже перед записом диска. І я запитав тільки одне: чи не було у нього в житті якоїсь трагічної події, якогось різкого зламу, яке визначило його поезію. Олександр відповів, що ні, не було. Тобто джерело там інше. Потім я довго працював над його віршами, поки не склався задум програми. Я не стану його пояснювати. Скажу тільки, що монтаж композиції належить мені, і створений він в надії на те, що тайнопис Коротко все-таки проясниться. А поет він рідкісний. Від його віршів виникає відчуття філософської спонтанності. У письмі – легкий, хоча пише про речі аж ніяк не очевидні. Повинен сказати, що ця лінія у сучасній російській поезії дуже сильна. Поети цього напрямку, і поети потужні, є і тут, в Ізраїлі, де я зараз перебуваю. Але Коротко, безумовно, найкращий з усіх. Тому я його і виділив, і записав. Мені дуже захотілося, щоб ці вірші відчули себе в проголошенні».https://korotko-poetry.com/poeziya