Categories: ВіршіТвориФілософська поезія

“Люди ті самі речі…”

* * *
Люди ті самі речі.
Розкидані абияк.
Старіють, зношуються,
просто губляться.
Ось ще на одного
невпевненого менше
стало,
але з появою нового
все повторюється.
Кажуть, після нас,
з причини невідомої
багатьом, але факт,
залишається душа.
Так покинутий ліс
віддає
всі права на себе без
оглядки осінній погоді.
Уціліла пам’ять,
по складах
розбираючи манатки,
когось
за щось звинувачує,
і за вечерею всіх дивує
відсутністю мовлення.
Подивіться у вічко.
Я впевнений,
за вашим порогом
хтось стоїть.
Не сумуйте.
Ми всі тут
на пташиних правах.
admin

Share
Published by
admin
2 роки ago

Recent Posts

Ада Роговцева читає поему «Стус» Олександра Коротка

1 день ago

Ада Роговцева озвучила поему Олександра Коротка «Стус»

Видатна українська акторка театру і кіно Ада Роговцева прочитала наративну поему Олександра Коротка «Стус» в…

1 день ago

«Стус»

2 дні ago

Вийшло нове інтерв’ю Олександра Коротка про Василя Стуса

На YouTube-каналі Glagoslav Publications вийшло нове інтерв’ю Олександра Коротка з Максимом Ходаком — засновником і…

3 дні ago

Поет проти імперії | Максим Ходак і Олександр Коротко про Василя Стуса

7 днів ago

«Поет проти імперії»: Максим Ходак і Олександр Коротко про Василя Стуса

Розмова Максима Ходака з поетом, прозаїком та есеїстом Олександром Коротком про поему «Стус», свободу поета,…

1 тиждень ago