“Люди ті самі речі…”
* * *
Люди ті самі речі.
Розкидані абияк.
Старіють, зношуються,
просто губляться.
Ось ще на одного
невпевненого менше
стало,
але з появою нового
все повторюється.
Кажуть, після нас,
з причини невідомої
багатьом, але факт,
залишається душа.
Так покинутий ліс
віддає
всі права на себе без
оглядки осінній погоді.
Уціліла пам’ять,
по складах
розбираючи манатки,
когось
за щось звинувачує,
і за вечерею всіх дивує
відсутністю мовлення.
Подивіться у вічко.
Я впевнений,
за вашим порогом
хтось стоїть.
Не сумуйте.
Ми всі тут
на пташиних правах.
Recent Posts
Нотатки воєнного часу
Білінгвальна поетична збірка «Notatki z czasu wojny / Нотатки воєнного часу», створена у творчому тандемі українського…
5 днів ago
У Польщі вийшла білінгвальна збірка «Нотатки воєнного часу» — поетичний діалог про досвід війни
У Польщі побачила світ білінгвальна поетична збірка «Notatki z czasu wojny / Нотатки воєнного часу»,…
1 тиждень ago
“Червоні голоси…”
Червоні голоси - стогони неприкаянного відлуння. Чорна смуга, немов стріла встромляється у серце століття. І…
1 тиждень ago
“Під Тріумфальною Аркою тиші…”
Під Тріумфальною Аркою тиші у призначену для серця мить пливуть і боляче жалять медузи туманних…
1 тиждень ago
“Колісниці Ангельських сліз…”
*** Колісниці Ангельських сліз котяться з піднебесної, з вершини Рая у зловісне Пекло Війни. Ще…
3 тижні ago
Мости поезії: польська дослідниця ділиться своїми перекладами з українським поетом
Олександр Коротко отримав листа від професорки Лодзького університету Анни Беднарчик, з якою певний час плідно…
3 тижні ago