Книга «Бера і Огірок», що складається з повістей і новел, рік тому побачила світ, і відразу ж стала подією в літературній долі Олександра Коротко. Присвячене це видання батькам – всі події відбуваються в Одесі, місті дитинства і юності письменника. Нестандартні сюжети з елементами інтриги і містики живуть по сусідству з сімейними історіями, яскравими ліричними відступами і теплим «одеським» гумором, який у Коротко свій, особливий, що не нагадує нікого із знаменитих старших побратимів – Бабеля, наприклад. Незважаючи на колоритні ретроспективні описи одеських двориків, побутові картинки, в кожній речі панують глибина і філософічність, а також неодмінна містична складова. Ось якими словами сам автор випереджає цю книгу: Здравствуйте, мои дорогие! Пишу вам неразборчивым почерком своих сомнений на краю тишины, где время пожелтевшими листьями спускается к морю, единственному и беззащитному началу моей любви к пустоте. Я бросаю плоскую, как горизонт, гальку, и она уже не скользит по бездушной глади, а тонет в немом обмороке одиночества. Вот и я, брошенный в море, иду ко дну, нет, я парю, и этот полёт в зелёную темноту озаряет мою душу светом. «Бера і Огірок» перекладена на українську мову Юлією Дворецькою. А зовсім нещодавно з’явився переклад на англійську. Його блискуче виконав Стефан Комарницький, літератор і філософ, що живе в Парижі. На головній сторінці – перекладена на англійську новела «Сина», і вона ж мовою оригіналу. Є і відеокліп на цю річ: https://korotko-poetry.com/proza