1 квітня 1809 року — день народження Миколи Васильовича Гоголя, визнаного класика світової літератури, автора творів, написаних неповторною живою мовою. Його містичні, глибоко філософські речі сьогодні можна назвати авангардними, настільки сміливо, легко Гоголь оперував вигадкою і реальністю. Вершина його творчості — звісно, «Мертві душі», які сам автор вважав поемою.
Микола Гоголь — один з небагатьох письменників, творчість якого естетично близько Олександру Коротку. Вірш з ранніх поетичних текстів носить ім’я великого попередника.
ГОГОЛЬ
Заворожила родину луна.
Сбежались звёзды посмотреть на чудо.
Так тихо. Будто ниоткуда
возник твой профиль в глубине окна.
Всё рядом: чёрная вода,
деревьев молчаливых страхи,
отшельник сон в одной рубахе
стоит под небом Страшного Суда.
Таинственная благодать
раскинула надежды сети,
и потекли желанья вспять,
мы вновь одни на этом свете.
Уходит сонная страна,
глаза уводит от стесненья.
Неужто нам любовь дана
как продолжение творенья?
2003 До особистості й творчості Гоголя звертаються і кілька есеїв Олександра Коротка, які переконують: цикл «Вечори на хуторі біля Диканьки», повісті «Ніс» і «Шинель», поеми «Мертві душі» (а всього створено близько тридцяти творів) належать перу поета в прозі.
На сторінках сайта Коротка розміщені деякі есеї про Гоголя.
Для читання — рання редакція одного з есеїв:
https://korotko-poetry.com/hronologii-vopreki-ot-mjortvyh-dush-k-revizoru Для перегляду — відео із читанням Олега Школьника: