Авторський сайт Олександра Коротка

В останні два роки у китайських видавців та читачів виник і сформувався інтерес до творчості письменника Олександра Коротка. Цьому, безумовно, сприяла публікація його поетичної добірки у перекладі китайською мовою Іцзінь Ван у журналі «Світова література» (Пекін — Тайвань — Гонконг). Публікації передує біографічна довідка про автора та його фотопортрет. На жаль, не багато людей настільки володіють китайською, щоб оцінити якість перекладу та «влучання» у стиль авангардної, гіперметафоричної поезії Олександра Коротка. Однак довіримося професіоналізму перекладачки і хоча б оцінимо графіку віршів — рядки ієрогліфів чудові!

Пропонуємо п’ять віршів: мовою оригіналу та в перекладі китайською.

 

Знайомство з поетичною творчістю Олександра Коротка продовжилося перекладом однієї з його поем — «Париж», завершеним на початку нового 2022 року. Виконано значну роботу з перекладу об’ємного твору епічного жанру.

Публікуємо три розділи поеми з перекладом для тих, хто читає китайською:

 

1

▪▪▪

Рука начнёт писать.

Не так.

Уста начнут читать.

Не так.

Душа начнёт болеть.

Уста начнут шептать.

Рука начнёт писать.

Вот так.

 

2

▪▪▪

Безропотно

прошелестело лето,

до дыр зализаны

мечты.

Что остаётся

от поэта?

С напёрсток слов

и чистые листы.

 

3

▪▪▪

Твоих губ

постигаю безумие,

этот южный квартал,

где у времени

нету забот,

где уставшая жизнь

у подножья

Везувия

отправляется вновь

за любовью

в поход.

 

4

▪▪▪

Как из гнезда,

из времени я выпал,

отбросами

воспоминаний

стал питаться.

Кто были рядом,

тоже потерялись,

затем нашли тропинку

в никуда.

Когда нас нет,

жизнь кажется

безумно длинной.

У монотонности

свой метроном.

И мост прогнил,

что вёл из ночи в утро,

а вброд нам

темноту не перейти.

Мы невидимки,

по голосу

друг друга узнаём.

Нас не смущает

вечность пустоты.

 

 

5

▪▪▪

От долгих раздумий,

от тишины вокруг

становится неуютно и сыро,

и неожиданно, исподволь,

появляется вдруг

тень или то,

что осталось от тебя самого,

и поселяется в твоей

собственной квартире.

Город, словно «Титаник»,

ложится на дно,

и в это временное жилище

бесформенным взглядом

смотрит окно,

которое ещё вчера

избило закат до кровищи.

Улицы, как стадо баранов,

разбрелись кто куда,

слышу, маршируют

надменно аллеи,

и медленно, по-иезуитски,

из крана вода

точит рассудок, себя не жалея.

На землю падает

безжизненный солнечный луч,

затравленным зверем

ветер воет и воет.

Всё вверх дном.

И над головой тучи

неубранных постелей,

которые убирать не стоит.

 

1

▪▪▪

抬起手开始书写。

不是这样。

张开嘴开始阅读。

不是这样。

灵魂开始疼痛。

嘴唇开始私语。

抬起手开始书写。

像这样。

 

2

▪▪▪

夏季悄无声息地离开了，

梦想随之而去。

诗人还剩下什么？

只言片语

和白纸一堆。

 

3

▪▪▪

我早已熟悉

你唇间的温度，

这个南区——

没有时间的压迫，

这里，

疲惫的生活再次远足，

追寻爱情。

 

4

▪▪▪     

仿佛来自巢穴

我在时间里迷失，

我开始以记忆的渣滓为食。

身旁是谁，

同样迷失，

然后我们找到了一条无处可去的路。

当我们不在的时候

生命似乎异常漫长。

单调有自己的节拍器。

黑夜到清晨的桥已腐烂，

我们无法涉足黑暗。

我们是隐形的，

我们通过声音认出彼此。

我们不会被永恒的空虚迷惑。

 

5

▪▪▪

周围一片寂静，深陷思考，

它变得难过和潮湿，

突然，逐渐地，

猛地出现一个影子或你的一部分，

并在你的公寓里安顿下来。

这座城市，就像“泰坦尼克号”一样，

正在沉入海底，

一个无形的眼神凝视着这座临时住所，

夕阳射在窗上，仿佛它体内流出的血液。

街道就像一群羊，

散落在四面八方，

我听见，林荫道正在傲慢地行进，

水龙头里，

慢慢地，阴险地,

流出令人疯狂的水——

潺潺不断，

暗淡的光落在地上，

狂风

像受惊的野兽一样呼啸不止。

一切都是颠倒的。

床在头顶，

是凌乱的床——

并不值得铺好。

 

Знакомство с поэтическим творчеством Александра Коротко продолжилось переводом одной из его поэм – «ПАРИЖ», оконченного с приходом нового 2022 года. Выполнена большая работа по переводу объёмного произведения эпического жанра.

 

Публикуем три главы поэмы с переводом для тех, кто читает по-китайски:

 

9

Под небом оскоплённых звёзд беспечный ветер

расправляет плечи и гонит стадо туч по морю

бесконечности, и тучи, хрупкие медузы, надрывно

стонут, больно дышат, и эта живопись вселенной

живёт в зеркальном отраженьи грёз в наивном

затонувшем мире, в подводном царстве бытия,

титанике искусств, чьё имя – Лувр.

 

10

Жизнь, проросшая памятью красок, в диких зарослях

солнца живёт, и лучей тростниковых мир сладок,

это кисти из будничных сказок нам художник оставил

в залог и Париж, как мечту на мольберте, на пленэре

веков сохранил. И восторги цветут, и проходят

столетья чередою картин, междометьями скучных

событий, где художник, завсегдатай любви, одинок

и порой нелюдим.

 

11

На французской земле, где не мил белый свет, только

русским мечта шлёт последний привет вперемешку

с кровавым наветом, с лагерями голодного лета,

с Ариадны удавкой по имени Нить.

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

С годами подобрела злость. Париж в тоске не отказал,

куда-то страхи улетели, как наши белые метели.

Картины приютил вокзал. Не романтично всё сбылось.

 

9

没有繁星的夜空下，漫不经心的风挺直了肩膀，

驱赶着一群云彩划过无垠的大海，

而乌云，脆弱的水母，歇斯底里地呻吟，痛苦地呼吸，

这幅宇宙画活在梦的镜像里，

在天真的沉没世界，在水下王国，

在艺术的泰坦尼克号，它的名字是卢浮宫。

 

10

生命，因色彩的记忆而萌芽，

生活在阳光的狂野灌木丛，

世界，因芦苇的光线而甜蜜，

艺术家将这些日常童话中的画笔

留给我们作为抵押品，

让巴黎，就像画架上的梦，

一直留在世纪的外光画。

伴随着一系列的绘画、无聊事件的感叹词，

欢乐绽放。几个世纪过去了，

艺术家是爱的常客，是孤独，有时不善交际。

 

11

在法国的土地上，白色的世界并不甜美，

只有梦想混杂着血腥的诽谤、饥饿的夏季的营地，

和阿里阿德涅3的绞索，向俄罗斯人致以最后的问候。

. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

多年来，愤怒变得更加温和。巴黎没有拒绝渴望，

恐惧飞往某处，就像我们的白色暴风雪。

车站收留了景象。浪漫并未实现。

 

Співпраця триватиме, оскільки китайські видавці висловили бажання перекласти тепер уже прозу Олександра Коротка, а саме його повість «Місячний хлопчик».