Categories: Есе

Диво

У нашого вибору немає вибору, нам треба вистояти і перемогти.
Ми всі, а може, й не всі, боїмося смерті, але все залежить від того, як на це подивитися. Адже коли ми є, її немає, а коли вона є, нас немає, тож насправді ми ніколи з нею не зустрінемося.
Як все ж таки вижити і перемогти в цій війні?
І як зробити так, щоб сталося диво?
І що може нас врятувати?
Безумовно, Віра в нашого Творця.
Треба не нарікати, а покладатися на Б-га!
Це нам дасть не просто життєві сили, а духовні сили, що трансформуються в життєву енергію, яка завжди, а зараз особливо, нам потрібна, як повітря, як вода, як світанок — провісник нового мирного дня.
І ще дуже важливо нам бути вдячними за все, що для нас роблять інші.
Чи є світло в кінці цього тунелю?
Звісно є, і воно не за тридев’ять земель, воно не за горами, а зовсім поряд. Варто лише подивитися на те, що відбувається, не матеріальним, а духовним зором.
Для цього треба піднятися над матеріальним, треба, щоб духовне підкорило собі матеріальне.

admin

Recent Posts

“У світі, в якому ми живемо…”

* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…

2 тижні ago

“Хто пояснить мені…”

*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …

2 тижні ago

“Однокімнатні ночі…”

*** Однокімнатні  ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші  діти, і світанки посивіли. Наші…

3 тижні ago

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

3 тижні ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

3 тижні ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

1 місяць ago