У нашого вибору немає вибору, нам треба вистояти і перемогти.
Ми всі, а може, й не всі, боїмося смерті, але все залежить від того, як на це подивитися. Адже коли ми є, її немає, а коли вона є, нас немає, тож насправді ми ніколи з нею не зустрінемося.
Як все ж таки вижити і перемогти в цій війні?
І як зробити так, щоб сталося диво?
І що може нас врятувати?
Безумовно, Віра в нашого Творця.
Треба не нарікати, а покладатися на Б-га!
Це нам дасть не просто життєві сили, а духовні сили, що трансформуються в життєву енергію, яка завжди, а зараз особливо, нам потрібна, як повітря, як вода, як світанок — провісник нового мирного дня.
І ще дуже важливо нам бути вдячними за все, що для нас роблять інші.
Чи є світло в кінці цього тунелю?
Звісно є, і воно не за тридев’ять земель, воно не за горами, а зовсім поряд. Варто лише подивитися на те, що відбувається, не матеріальним, а духовним зором.
Для цього треба піднятися над матеріальним, треба, щоб духовне підкорило собі матеріальне.
Дмитро Дроздовський, редактор всеукраїнського літературного журнала “Всесвіт” поділився записом круглого столу, де зокрема йшлося про…
Допокипишномовитьніч,сутніснемирнотане,розчиняється, зникаєу безхмарномуповітріжиттєдайногонебуття.На вершиніповні горить,не згасає зіркатвоїх мерехтливихвід щастясліз. Переклад Інни Дукерт.
*** Дитинство - квітковий пил, часу сад в'яне, степ очікувань, полин, вітер на скрипці грає.…
*** Місто останнє, останньої зорі. Канікули радості. Роки сумнівів, роки мовчання. Ти ніччю прочитаною жебрачиш…
Представляємо вашій увазі відео, яке Анна Беднарчик записала на прохання видавництва, яке готує вихід збірки…
*** Від довгих роздумів, від тиші навкруги,стає незатишно і вогко,і несподівано, поволі, з'являється раптовотінь чи…