У нашого вибору немає вибору, нам треба вистояти і перемогти.
Ми всі, а може, й не всі, боїмося смерті, але все залежить від того, як на це подивитися. Адже коли ми є, її немає, а коли вона є, нас немає, тож насправді ми ніколи з нею не зустрінемося.
Як все ж таки вижити і перемогти в цій війні?
І як зробити так, щоб сталося диво?
І що може нас врятувати?
Безумовно, Віра в нашого Творця.
Треба не нарікати, а покладатися на Б-га!
Це нам дасть не просто життєві сили, а духовні сили, що трансформуються в життєву енергію, яка завжди, а зараз особливо, нам потрібна, як повітря, як вода, як світанок — провісник нового мирного дня.
І ще дуже важливо нам бути вдячними за все, що для нас роблять інші.
Чи є світло в кінці цього тунелю?
Звісно є, і воно не за тридев’ять земель, воно не за горами, а зовсім поряд. Варто лише подивитися на те, що відбувається, не матеріальним, а духовним зором.
Для цього треба піднятися над матеріальним, треба, щоб духовне підкорило собі матеріальне.
* * * Час, яким він є. Слова-мурашки, наче брижі на воді, стовбурчаться, копошаться в…
Літературно-мистецький вечір з нагоди виходу поеми Олександра Коротка «СТУС» у видавництві Glagoslav Publications. Поема присвячена…
Поема Олександра Коротка «Стус» продовжує свій шлях до міжнародного читача — тепер у звучанні. Англомовна…
Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…