Categories: Новини

І знову лірика Олександра Коротко

Це одна з найбільш плідних тем в російській поезії. Лірика Олександра Коротко знаходиться в області філософії, авангарду, поетичної свободи, вона неймовірно образна і забарвлена соковито ​​емоційно, незалежно пейзаж це, почуття або звернення до інших видів мистецтва – живопису, музики, хорошої фотографії. Нещодавно, наприкінці липня, на Головній сторінці сайту у супровідному тексті в Новинах ми вже знайомили читачів із зразками філософської лірики, але цей поетичний пласт у Коротко так великий, що звертатися до нього можна нескінченно, захоплюючись майстерністю або простежуючи долю того чи іншого твору. Багато ліричних віршів стали піснями завдяки композитору Інні Пушкар, а до одного з кращих ранніх віршів про кохання ( «Місячна соната») написав гарну музику в ритмі самби, а потім заспівав Олександр Малінін; також у виконавській ретроспективі – голоси Миколи Караченцова, Тамари Гвердцителі, Ірини Сказіної і багатьох-багатьох інших. https://korotko-poetry.com/pesni Яскраву лірику відібрав для читання зі сцени і запису альбому «Уздовж тиші» Сергій Юрський. https://www.youtube.com/watch?v=DU8RTBca7aI Ліричні вірші перекладали  і перекладають на українську, англійську, іврит, інші мови, і звичайно ж, на французьку. А відвідувачі сторінки Олександра Коротко на фейсбуці завжди високо оцінюють публікації цього жанру, не шкодуючи відгуків. Любовна лірика у творчості поета представлена ​​поемою «Кохана сонцем» і віршами різних років. За віршованими рядками криється ціла палітра почуттів, від найтонших відтінків – до приголомшливої ​​пристрасті. Любовна лірика Коротко чуттєва, щира, відверта, але при цьому піднесена. * * * Твоих губ постигаю безумие, этот южный квартал, где у времени нету забот, где уставшая жизнь у подножья Везувия отправляется вновь за любовью в поход. * * * Молчаливая робкая весть, подорожник забытых мелодий, долгой памяти алчная месть разгулялась, и утро восходит. Ты проснулась у лета в горсти и прочла шёпот листьев украдкой, солнца луч твоё тело настиг, небо тешится рыцарской схваткой. Осень божьей коровкой летит, беззащитною каплей мгновенья, и калина у дома горит, и томится в застенках варенье. Оставляю тебя на вершине земли, в тишине неподкупной и властной, уберечь мы с тобою любовь не смогли в ожидании осени красной. На головній сторінці сайту ще два прекрасних вірші: «Рука в руці …» з ранньої поезії і «Побачення», написане нещодавно.
admin

Recent Posts

Нове есе у розділі «Твори / Есе»

У розділі «Твори / Есе» з’явився новий текст автора — «Як зробити так, щоб душа,…

3 дні ago

“Як зробити так, щоб душа, не впоравшись із сьогоденням, не покинула нас передчасно…”

Як зробити так, щоб душа, не впоравшись із сьогоденням, не покинула нас передчасно і повернулася…

3 дні ago

“Вартова служба лишає нас сна…”

*** Вартова служба лишає нас сна в клітці мертвий папуга — співай. Я з усмішкою…

3 дні ago

“Не лише Ангелам…”

*** Не лише Ангелам, а й нам іноді перепадають крихти зірок зі столу світостворіння.

5 днів ago

“Казіно весни…”

*** Казіно весни. Рулетка місяця. Ставить на чорне ніч. Догорає любові огарок. Випадає гріховне —…

5 днів ago

“Мамо, твої очі…”

*** Мамо, твої очі обвуглені від сліз, вони подібні до руїн життєвого світла, і кровоточать…

5 днів ago