Categories: Новини

І знову лірика Олександра Коротко

Це одна з найбільш плідних тем в російській поезії. Лірика Олександра Коротко знаходиться в області філософії, авангарду, поетичної свободи, вона неймовірно образна і забарвлена соковито ​​емоційно, незалежно пейзаж це, почуття або звернення до інших видів мистецтва – живопису, музики, хорошої фотографії. Нещодавно, наприкінці липня, на Головній сторінці сайту у супровідному тексті в Новинах ми вже знайомили читачів із зразками філософської лірики, але цей поетичний пласт у Коротко так великий, що звертатися до нього можна нескінченно, захоплюючись майстерністю або простежуючи долю того чи іншого твору. Багато ліричних віршів стали піснями завдяки композитору Інні Пушкар, а до одного з кращих ранніх віршів про кохання ( «Місячна соната») написав гарну музику в ритмі самби, а потім заспівав Олександр Малінін; також у виконавській ретроспективі – голоси Миколи Караченцова, Тамари Гвердцителі, Ірини Сказіної і багатьох-багатьох інших. https://korotko-poetry.com/pesni Яскраву лірику відібрав для читання зі сцени і запису альбому «Уздовж тиші» Сергій Юрський. https://www.youtube.com/watch?v=DU8RTBca7aI Ліричні вірші перекладали  і перекладають на українську, англійську, іврит, інші мови, і звичайно ж, на французьку. А відвідувачі сторінки Олександра Коротко на фейсбуці завжди високо оцінюють публікації цього жанру, не шкодуючи відгуків. Любовна лірика у творчості поета представлена ​​поемою «Кохана сонцем» і віршами різних років. За віршованими рядками криється ціла палітра почуттів, від найтонших відтінків – до приголомшливої ​​пристрасті. Любовна лірика Коротко чуттєва, щира, відверта, але при цьому піднесена. * * * Твоих губ постигаю безумие, этот южный квартал, где у времени нету забот, где уставшая жизнь у подножья Везувия отправляется вновь за любовью в поход. * * * Молчаливая робкая весть, подорожник забытых мелодий, долгой памяти алчная месть разгулялась, и утро восходит. Ты проснулась у лета в горсти и прочла шёпот листьев украдкой, солнца луч твоё тело настиг, небо тешится рыцарской схваткой. Осень божьей коровкой летит, беззащитною каплей мгновенья, и калина у дома горит, и томится в застенках варенье. Оставляю тебя на вершине земли, в тишине неподкупной и властной, уберечь мы с тобою любовь не смогли в ожидании осени красной. На головній сторінці сайту ще два прекрасних вірші: «Рука в руці …» з ранньої поезії і «Побачення», написане нещодавно.
admin

Recent Posts

“Однокімнатні ночі…”

*** Однокімнатні  ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші  діти, і світанки посивіли. Наші…

36 хв. ago

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

4 дні ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

4 дні ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

2 тижні ago

“Зніміть з неба декорацію сонця…”

*** Зніміть з неба декорацію  сонця над нашою  війною. Розкрийте  вени нічних сирен, тривогою виснажених.…

2 тижні ago

“Непогода життя…”

* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу.   А…

2 місяці ago