Categories: Есе

Невловиме вчора

Есей-передмова до збірки віршів «Приходить день» Олександра Гофельда (Ізраїль)

Кожна нова книжка, тим паче поетична збірка, — це не просто майбутній діалог з майбутнім читачем, це насамперед монолог душі поета, звернений до самого себе, і не лише до себе. Це крик у нескінченне, у те велике незвідане, де панує блаженна, обрана Богом тиша, де нам усім належить оселитися і знайти новий дім. І довгоочікуване хвилювання, закодоване в наших передчуттях, у наших близьких, багато з яких уже там, зберігається в написаних рядках, у прожитих хвилинах, у тому невловимому вчора, яке хочеться повернути, спробувати на смак, як добре вино, і воно проникає в нас, тече нашими жилами, розбурхує кров і не дає спокою. І тоді народжуються такі рядки: Пішов мій друг, життя втомилось, щирі, непідвладні суєтному, вічно квапливому часу, що відносить долі, як соломинки, талими водами буття в нашу весну, яка завжди з поетом: Скільки світла і радості в кожній миті весни, романтиком і залюбленою людиною, трохи сумною, але завжди справжньою, відкритою та беззахисною, як саме життя: Хочу тобі я знову наснитися, і від цієї беззахисності віє такою непідкупною силою, що ти бентежишся: Життя дорога нашого по серцях пролягла.

Автор вихований на величній російської літературі, в її традиціях. Ні, нема твоєї тут провини, що влітку йдуть осіннії дощі, — ні, це не улюблені поетом Лермонтов і Тютчев, це наш поет, Олександр Гофельд, який знає дуже мало про себе і дуже багато про нас, і ми читаємо його і вчимося осягати себе.

Якось, понад тридцять років тому, у своїй майстерні великий художник Борис Жутовський (той самий Боб Жутовський, як називали його друзі, учасник московської виставки 1962 року в Манежі, яку трощив Хрущов), сказав мені: «Ти знаєш, людина — це штучний товар». Приміряючи слова Жутовського до Олександра Гофельда, можна сміливо сказати, що він найвищої проби, справжній «штучний товар» у найкращому розумінні цього слова.

Завжди цікаво доторкнутися до величної особистості, і сьогодні, з виходом нової збірки віршів, ми маємо таку нагоду, і я всіх вітаю з цим успіхом. Тож давайте скористаємося цим подарунком, читаючи живу книжку, яка вимірюється не кількістю сторінок і рядків, а всім прожитим життям.

AddThis Website Tools
admin

Recent Posts

Нове есе у розділі «Твори / Есе»Нове есе у розділі «Твори / Есе»

Нове есе у розділі «Твори / Есе»

У розділі «Твори / Есе» з’явився новий текст автора — «Як зробити так, щоб душа,…

2 дні ago

“Як зробити так, щоб душа, не впоравшись із сьогоденням, не покинула нас передчасно…”

Як зробити так, щоб душа, не впоравшись із сьогоденням, не покинула нас передчасно і повернулася…

2 дні ago

“Вартова служба лишає нас сна…”

*** Вартова служба лишає нас сна в клітці мертвий папуга — співай. Я з усмішкою…

2 дні ago

“Не лише Ангелам…”

*** Не лише Ангелам, а й нам іноді перепадають крихти зірок зі столу світостворіння.

4 дні ago

“Казіно весни…”

*** Казіно весни. Рулетка місяця. Ставить на чорне ніч. Догорає любові огарок. Випадає гріховне —…

4 дні ago

“Мамо, твої очі…”

*** Мамо, твої очі обвуглені від сліз, вони подібні до руїн життєвого світла, і кровоточать…

4 дні ago