У розділі «Новини» сайту поряд з інформаційними публікаціями (про випуск нових книг, творчі поїздки, виступи і презентації на найрізноманітніших майданчиках та інші події) публікуються і коментарі до обраних творів Коротко, що регулярно з’являються на головній сторінці. Сьогодні там представлені два римованих вірші минулих років, описати які неможливо, оскільки справжню поезію переказати неможливо. Можна лише поверхово позначити: море, місяць, моряк, літо, дитинство, ніч, вітер, зірки… А за всім цим лексичним набором – достаток образів, почуттів, настроїв, що химерно з’єдналися в таємничому авторському калейдоскопі та набули форму і музикальність, – це і є поезія Коротко. Чому саме ці два вірші представлені сьогодні? Все просто. Коли ми вперше беремо в руки поетичну книгу, як правило, ніколи не читаємо підряд, сторінку за сторінкою, а відкриваємо навмання і обов’язково знаходимо те, на що в цей момент відгукується душа. * * * Чешуёй птичьих стай покрывается небо. Паранойя, изнанка глубинных вершин океана, надводное царство, и военной армадой туч тяжёлых плывут корабли. Ренессанс облаков, грезят парусным флотом ветра, в гавань жизни уставшее время заходит в ожидании вечного счастья.