Categories: Есе

Платонов

Слова-смисли, немов коріння столітнього дуба, сплуталися, переплелися, вийшли назовні пораненими долями трагічних подій інквізиторської історії, рани якої й досі болять і гнояться, нагадуючи про себе вітрами змучених спогадів.

Трапляються поети, яких неможливо перекласти. Ні, їх можна перекласти з одного берега часу на інший, але іншою мовою — на жаль.

Не кожного поета можна назвати поетом, але є прозаїки, яких інакше як поетами не назвеш. Платонов як ніхто інший належить до цієї когорти недосяжних, наділених понадземним даром не лише говорити властивими йому символами мовою свого народу, а й від імені народу.

Що це, гіпертрофоване відображення реального життя? А може, це розшифрований генетичний код червоного кольору, що виринав в уяві Платонова в години осяяння?

Його творчість, як небесна дійсність, залишається загадкою, таємницею, за межею якої вершиться велике і недосяжне.

AddThis Website Tools
admin

Recent Posts

“Із вчорашнього дня…”

Із вчорашнього дня тло незламного ранку — на мольберті стоїть  у мовчанні світанку. Не вважайте,…

1 день ago

“Непізнаним будь,   дорога — батіг…”

Непізнаним будь,   дорога — батіг,   кого не вернути —   того не відспівати. Життя — зал…

1 день ago

“Четвертий рік — канікули війни…”

Четвертий рік — канікули війни безсмертної. На карті безсоння розсипані  неначе ртуть — нічні чорнильні…

1 день ago
Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у ПольщіПоетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі

Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі

Поетична збірка Олександра Коротка та Ярослава Миколаївського продовжує свій шлях у Польщі Проєкт, що має…

5 днів ago