Categories: Есе

Він зазирнув у вічність

Осип Мандельштам прожив піднесено-трагічне життя поета. Є люди, які не тільки змінюють наше метафізичне уявлення про нескінченне, а й вриваються у вищі сфери духовного і там набувають плоті й незмінності. Такі абсолютні величини, як Пушкін і Мандельштам, показали людству, яких вершин може сягнути як поезія, так і проза: Пушкін — у «Піковій дамі», Мандельштам — у «Розмові про Данте».


У вісімнадцять років Мандельштам заглянув у вічність і побачив своє відображення, і народилися рядки:


На скельце вічності уже лягло
Мій подих і моє тепло.


А в 1937 року його душа вже прощається з епохою, часом, людством.


О, як же хочу я,
Нечутним, як мана,
За променем летіти
Туди, де мене нема.


Творчість Мандельштама просочена пророцтвом, передбаченням, проникненням у суть явищ, де слово — лише натяк на впізнання нашого Божого призначення на землі.

AddThis Website Tools
admin

Recent Posts

“Не буде літа з піснями…”

* * * Не буде літа з піснями. Грибні місця - це вибухи бомбами. Народжується …

3 дні ago

Нотатки воєнного часу

Білінгвальна поетична збірка «Notatki z czasu wojny / Нотатки воєнного часу», створена у творчому тандемі українського…

1 тиждень ago
У Польщі вийшла білінгвальна збірка «Нотатки воєнного часу» — поетичний діалог про досвід війниУ Польщі вийшла білінгвальна збірка «Нотатки воєнного часу» — поетичний діалог про досвід війни

У Польщі вийшла білінгвальна збірка «Нотатки воєнного часу» — поетичний діалог про досвід війни

У Польщі побачила світ білінгвальна поетична збірка «Notatki z czasu wojny / Нотатки воєнного часу»,…

2 тижні ago