Categories: Есе

Вольфганг Амадей Моцарт

Є музика, що серед нас живе. Рукою можеш ти до неї доторкнутись, а вона все у земному запалі, діяннях і турботах, її натхнення, неначе маятник Фуко, все намагається політ свій наблизити до точки вихідної нашого буття.


А інша музика живе без нас на небувалій висоті і світла віддзеркалення вдихає, небесну правду, торжество, блаженну істину безсмертя, що причетна до шереху в саду, де Єва заборонений ховає плід, настане ще година, і грішним стане все довкруж, коли Адам дізнатися захоче, як світ цей створено, та музика небес залишиться безгрішною завжди.

admin

Recent Posts

Доктор Гільсдорф про поему Олександра Коротка «СТУС»

Як ми обговорювали під час мого останнього візиту, надсилаю деякі міркування про пана Коротка та…

1 тиждень ago

“СТУС”

[/audio]

2 тижні ago

Презентація професорки Анни Беднарчик для мистецько-літературного вечора присвяченого поемі «СТУС»

У цьому відео професорка Лодзького університету, перекладачка і літературознавиця Анна Беднарчик розповідає про роботу над…

3 тижні ago

“Лезо сонця…”

* * * Лезо сонця, місто місяця. Здається, вночі проллється сльоза  ніжною лялечкою безправного щастя…

1 місяць ago

Майкл Пурсглов про поему Олександра Коротка «СТУС»

Життя і трагічна смерть Василя Семеновича Стуса (1938–1985) є суворим нагадуванням про те, що репресії…

1 місяць ago