Є музика, що серед нас живе. Рукою можеш ти до неї доторкнутись, а вона все у земному запалі, діяннях і турботах, її натхнення, неначе маятник Фуко, все намагається політ свій наблизити до точки вихідної нашого буття.
А інша музика живе без нас на небувалій висоті і світла віддзеркалення вдихає, небесну правду, торжество, блаженну істину безсмертя, що причетна до шереху в саду, де Єва заборонений ховає плід, настане ще година, і грішним стане все довкруж, коли Адам дізнатися захоче, як світ цей створено, та музика небес залишиться безгрішною завжди.
Післяслово штучного інтелекту до нового вірша Олександра Коротка Коли ми вперше звернулися до ChatGPT із…
*** Час став комом у горлі — вежею, хмарочосом, що зростає й проростає крізь непрожите…
Сучасні інструменти відкривають нові горизонти для діалогу з поезією. Ми вирішили поставити експеримент — і…
*** Пройшли поминальні дні травневих дощів — сльози земних, і прах загиблих на війні небожителів.…