Categories: Есе

Вольфганг Амадей Моцарт

Є музика, що серед нас живе. Рукою можеш ти до неї доторкнутись, а вона все у земному запалі, діяннях і турботах, її натхнення, неначе маятник Фуко, все намагається політ свій наблизити до точки вихідної нашого буття.


А інша музика живе без нас на небувалій висоті і світла віддзеркалення вдихає, небесну правду, торжество, блаженну істину безсмертя, що причетна до шереху в саду, де Єва заборонений ховає плід, настане ще година, і грішним стане все довкруж, коли Адам дізнатися захоче, як світ цей створено, та музика небес залишиться безгрішною завжди.

admin

Recent Posts

“Туманів тривожна печаль…”

* * *   Туманів тривoжна печаль                                          ховає від злих сторонніх очей наших облич                           воскових музей. …

2 дні ago

“На вернісажі тишини…”

Читає автор. Переклад на українську мову - Ольги Ільчук.

2 тижні ago

Наукова стаття Дмитра Дроздовського про англомовне видання Олександра Коротка вийшла у літературознавчому журналі Латвійської академії наук

Вчора редактор, літературознавець Дмитро Дроздовський отримав чудову новину про публікацію його наукової статті, що присвячена…

2 місяці ago