Categories: Есе

Вольфганг Амадей Моцарт

Є музика, що серед нас живе. Рукою можеш ти до неї доторкнутись, а вона все у земному запалі, діяннях і турботах, її натхнення, неначе маятник Фуко, все намагається політ свій наблизити до точки вихідної нашого буття.


А інша музика живе без нас на небувалій висоті і світла віддзеркалення вдихає, небесну правду, торжество, блаженну істину безсмертя, що причетна до шереху в саду, де Єва заборонений ховає плід, настане ще година, і грішним стане все довкруж, коли Адам дізнатися захоче, як світ цей створено, та музика небес залишиться безгрішною завжди.

admin

Recent Posts

“У світі, в якому ми живемо…”

* * * У світі, в якому ми живемо, зло значно переважає над добром. Як…

2 тижні ago

“Хто пояснить мені…”

*** Хто пояснить мені, чому ми всі - живі і мертви - опинились під руїнами …

2 тижні ago

“Однокімнатні ночі…”

*** Однокімнатні  ночі. Ось і стали ми змужнілими. Постаріли наші  діти, і світанки посивіли. Наші…

3 тижні ago

“Смертельно-блідий місяць…”

* * * Смертельно-блідий місяць, відходить тінь кохання. І силует твоїх останніх слів губиться в…

3 тижні ago

“Небо життя…”

* * * Небо життя - то високо, то низько. І все ж, де і…

3 тижні ago

“В житті є такі ночі…”

*** В житті є такі ночі з довгими  безмовними коридорами безсоння, коли ти йдеш  протяжними…

1 місяць ago