Categories: Есе

Вольфганг Амадей Моцарт

Є музика, що серед нас живе. Рукою можеш ти до неї доторкнутись, а вона все у земному запалі, діяннях і турботах, її натхнення, неначе маятник Фуко, все намагається політ свій наблизити до точки вихідної нашого буття.


А інша музика живе без нас на небувалій висоті і світла віддзеркалення вдихає, небесну правду, торжество, блаженну істину безсмертя, що причетна до шереху в саду, де Єва заборонений ховає плід, настане ще година, і грішним стане все довкруж, коли Адам дізнатися захоче, як світ цей створено, та музика небес залишиться безгрішною завжди.

admin

Recent Posts

“Непогода життя…”

* * * Непогода життя. У вуличній тисняві днів блукає вбивча пригода часу.   А…

1 тиждень ago

“Відроджуйтесь, люди…”

* * * Відроджуйтесь, люди, для любові земної  і країни моєї.   Повертайтесь люди.  …

1 тиждень ago

РЕКВІЄМ

Сонце зими - ніжне й безпристрасне, відчужене  від наших болів  і страждань.   Що з…

1 тиждень ago

“Казино війни…”

*** Казино війни. З-за спини, вдалині маячить горизонт, схожий на картини шаленого Далі. Дивись -…

2 тижні ago

“Сухотною була зима…”

* * *   Сухотною була зима в останній рік війни. І день, схожий на…

1 місяць ago