Categories: Есе

Вольфганг Амадей Моцарт

Є музика, що серед нас живе. Рукою можеш ти до неї доторкнутись, а вона все у земному запалі, діяннях і турботах, її натхнення, неначе маятник Фуко, все намагається політ свій наблизити до точки вихідної нашого буття.


А інша музика живе без нас на небувалій висоті і світла віддзеркалення вдихає, небесну правду, торжество, блаженну істину безсмертя, що причетна до шереху в саду, де Єва заборонений ховає плід, настане ще година, і грішним стане все довкруж, коли Адам дізнатися захоче, як світ цей створено, та музика небес залишиться безгрішною завжди.

admin

Recent Posts

“Мені снилися твої очі – острови…”

Переклад на українську мову Інни Дукерт.

4 дні ago

“Мені снилися твої очі – острови…”

*** Мені снилися твої очі - острови самотності в океані людських страждань і розстріляних впритул …

5 днів ago

На круглому столі присвяченому читанню та літературній колаборації України і Польщі прозвучали вірші Олександра Коротка

Дмитро Дроздовський, редактор всеукраїнського літературного журнала “Всесвіт” поділився записом круглого столу, де зокрема йшлося про…

6 днів ago

“Допоки пишномовить ніч…”

Допокипишномовитьніч,сутніснемирнотане,розчиняється, зникаєу безхмарномуповітріжиттєдайногонебуття.На вершиніповні горить,не згасає зіркатвоїх мерехтливихвід щастясліз. Переклад Інни Дукерт.

1 тиждень ago

“Дитинство – квітковий пил…”

*** Дитинство - квітковий пил, часу сад в'яне, степ очікувань, полин, вітер на скрипці  грає.…

2 тижні ago

“Місто останнє, останньої зорі…”

*** Місто останнє, останньої зорі. Канікули радості. Роки сумнівів, роки мовчання. Ти ніччю прочитаною жебрачиш…

2 тижні ago