Метерлінк

Кар’єра, успіх, Нобелівська премія. Про кого чи про що це я? Невже життя схоже на шахову гру? І люди —…

5 років ago

Прогріте сонцем каміння спогадів остигає

*** Прогріте сонцем каміння спогадів остигає. Літо, схоже на тінь від сонячного годинника, нагадує щасливу пору. Де вона? Невже заховалася…

5 років ago

«Авраам і Іцхак» – поема без терміну давності

У Олександра Коротко твори на єврейську тему нерозривно пов'язані зі зверненням до основ іудаїзму, сюжетів Тори і власного досвіду набуття…

5 років ago

Ніч ніжними руками торкається твоїх повік, і ти

*** Ніч ніжними руками торкається твоїх повік, і ти прозріваєш тишею забутої пам’яті, що живе в тіні несотворенної вічності. Короткозорі…

5 років ago

Нашим дітям, щоб зрозуміти нас, треба прожити

*** Нашим дітям, щоб зрозуміти нас, треба прожити хоча б стільки, скільки й ми. А нам, щоб зрозуміти їх, треба…

5 років ago

Коли знову захочеш побачити життя, йди

*** Коли знову захочеш побачити життя, йди за ним крок у крок, і приведе воно у твій дім зі скрипливим…

5 років ago

Межа осілості душі…

*** Межа осілості душі. Не за собою, не за тобою, не за ним і не за нею сумую.

5 років ago

Ми тримаємо з тобою у обіймах мене

*** Ми тримаємо з тобою у обіймах мене. Яка щаслива знахідка! Нарешті ми разом, утрьох, нерозлучні й усіма забуті. Наші…

5 років ago

Сина

Тиша скорочує відстань. Ми знаходимо один одного. Пташки співають не лише у моєму, а й у твоєму саду. Колись у…

5 років ago

Таїна кликала його, приходила до нього вночі…

*** Таїна кликала його, приходила до нього вночі. Він шукав її повсюдно, уві сні та наяву, проте не знаходив. Уже…

5 років ago

Є такі місцини на землі

*** Є такі місцини на землі, де самотні нічні прогулянки обов’язково мають завершитися убивством. Я цей острах ношу у своїй…

5 років ago

«Зупинки» і «Відбитки осілості» — назви циклів віршів

В одній з книг Коротко минулих років знаходимо велику добірку віршів з назвою глави «Зупинки», а в новій книзі «Поетика.…

5 років ago

Небо, здавайся!

Після всього, що з нами сталося, лишилося тільки сказати небу: руки за голову сонця і здавайся! Нехай увесь світ побачить,…

5 років ago

Від Гельдерліна до Цвєтаєвої

Поети не живуть на сонячному боці. Вони вкрадливо переписують своє життя, сторінку за сторінкою, нервово покусуючи губи переживань, що увірвалися…

5 років ago

Пушкін — наше небо

...Вогненне Пушкінське слово, пробиваючись крізь хмари століть, і далі гріє душу, творить кохання, розбурхує уяву...ПУШКІН — НАШЕ НЕБОI Як прожити…

5 років ago

Місячний хлопчик

Місячний хлопчик (фрагмент) Небом блукали втомлені хмари. Вітер метляв головою наліво й направо, вишуковуючи несхожих. Мене з-посеред них не було.…

5 років ago