Уже 40 днів, як немає з нами Інни Пушкар — композиторки, чия творчість за силою своєї щирості й романтизму гідна…
ПРО КІНОСправжнє велике кіно — близько до поезії. І, як у поезії, важливим є творець — режисер.Мікеланджело Антоніоні — у…
*** Жив собі на землі хоробрий воїн, і ніхто, крім нього, не знав про це. І боявся він, що дізнаються…
*** Були люди погордливі і були люди нахабні. І ніхто нікому не хотів поступатися до пори. Але настали не їхні…
*** Драбина недовго трималася за хмари. Подув вітер, драбина упала на землю. Так з’явилася залізниця. Минули віки, а драбина все…
*** Янгол розсмішив душу – і виникла усмішка на обличчі людини.
*** Барвисте життя у вигадливих фарбах уяви проростає крізь білий аркуш зими під проводом осінніх слів і виводить мене на…
*** Бачу часом, як очі заходу наливаються кров’ю, чую часом, як дятел робить зарубки на товстошкірій пам’яті дерев, вчуваю часом,…
*** Я поспішаю. Я зайнятий. У мене немає часу. Якщо у тебе немає часу, у тебе немає віри. Якщо у…
Якось ішов повз вічність. Бачу — у вікнах світиться. Думаю, дай зазирну. І зазирнув. А там — нікого.
Переселення любові. Мовчанка настіж розчиняє розгублену усмішку дня. Як далеко до наближення твого подиху, безсоння вуст! Руки розлітаються різними містами…
*** Ліниво чайки переходять межу літа, завойовники, патриції, їм судилося сидіти біля моря й бачити полонених – втомлених жителів землі.…
*** Світло твоїх очей блискотом розсипається по воді, легка печаль коливається у такт легкому бризу й відбивається у небі твоєї…
*** Прийшло перше кохання. Воно було велике і гарне. Потім прийшло друге кохання, за ним третє, і кожне нове кохання…
Складки біля вуст, як пересохлі притоки, що колись впали у гирло великої річки. Пастка забальзамованих зморшок у мавзолеї твого обличчя.…