*** Прогріте сонцем каміння спогадів остигає. Літо, схоже на тінь від сонячного годинника, нагадує щасливу пору. Де вона? Невже заховалася…
*** Ніч ніжними руками торкається твоїх повік, і ти прозріваєш тишею забутої пам’яті, що живе в тіні несотворенної вічності. Короткозорі…
*** Коли знову захочеш побачити життя, йди за ним крок у крок, і приведе воно у твій дім зі скрипливим…
*** Межа осілості душі. Не за собою, не за тобою, не за ним і не за нею сумую.
*** Ми тримаємо з тобою у обіймах мене. Яка щаслива знахідка! Нарешті ми разом, утрьох, нерозлучні й усіма забуті. Наші…
*** Таїна кликала його, приходила до нього вночі. Він шукав її повсюдно, уві сні та наяву, проте не знаходив. Уже…
*** Є такі місцини на землі, де самотні нічні прогулянки обов’язково мають завершитися убивством. Я цей острах ношу у своїй…
Після всього, що з нами сталося, лишилося тільки сказати небу: руки за голову сонця і здавайся! Нехай увесь світ побачить,…
Поети не живуть на сонячному боці. Вони вкрадливо переписують своє життя, сторінку за сторінкою, нервово покусуючи губи переживань, що увірвалися…
...Вогненне Пушкінське слово, пробиваючись крізь хмари століть, і далі гріє душу, творить кохання, розбурхує уяву...ПУШКІН — НАШЕ НЕБОI Як прожити…
Місячний хлопчик (фрагмент) Небом блукали втомлені хмари. Вітер метляв головою наліво й направо, вишуковуючи несхожих. Мене з-посеред них не було.…
Сьогодні зганьбилися всі: і ті, хто воює, і ті, хто не воює, і ті, хто погано воює, і ті, кого…
Недогледів він своє життя. Легко сказати! Адже не був її господарем. Господар був один. Точніше два: спочатку — Ленін, потім…
Дороги зморшками поїли нічнеє лихо, і фуги Баха, і «Фуга смерті» живуть на різних полюсах молитвенних віршів. Шляхи рядків німецькі,…