Твори

Сина

Тиша скорочує відстань. Ми знаходимо один одного. Пташки співають не лише у моєму, а й у твоєму саду. Колись у…

5 років ago

Таїна кликала його, приходила до нього вночі…

*** Таїна кликала його, приходила до нього вночі. Він шукав її повсюдно, уві сні та наяву, проте не знаходив. Уже…

5 років ago

Є такі місцини на землі

*** Є такі місцини на землі, де самотні нічні прогулянки обов’язково мають завершитися убивством. Я цей острах ношу у своїй…

5 років ago

Небо, здавайся!

Після всього, що з нами сталося, лишилося тільки сказати небу: руки за голову сонця і здавайся! Нехай увесь світ побачить,…

5 років ago

Від Гельдерліна до Цвєтаєвої

Поети не живуть на сонячному боці. Вони вкрадливо переписують своє життя, сторінку за сторінкою, нервово покусуючи губи переживань, що увірвалися…

5 років ago

Пушкін — наше небо

...Вогненне Пушкінське слово, пробиваючись крізь хмари століть, і далі гріє душу, творить кохання, розбурхує уяву...ПУШКІН — НАШЕ НЕБОI Як прожити…

5 років ago

Місячний хлопчик

Місячний хлопчик (фрагмент) Небом блукали втомлені хмари. Вітер метляв головою наліво й направо, вишуковуючи несхожих. Мене з-посеред них не було.…

5 років ago

Театр

Спочатку ми відмовилися дружити з реальністю, потім — один з одним. Нас розділяє не відстань, а події, на які ми…

5 років ago

«Життя існує, поки є таємниця…»

Сьогодні зганьбилися всі: і ті, хто воює, і ті, хто не воює, і ті, хто погано воює, і ті, кого…

5 років ago

Микола Заболоцький — і лірика, і страх

Недогледів він своє життя. Легко сказати! Адже не був її господарем. Господар був один. Точніше два: спочатку — Ленін, потім…

5 років ago

Код вічності Целана

Дороги зморшками поїли нічнеє лихо, і фуги Баха, і «Фуга смерті» живуть на різних полюсах молитвенних віршів. Шляхи рядків німецькі,…

5 років ago

Десятого липня 2007 року не стало Інни Пушкар

Закінчилося земне життя Інни, і почалося вічне. Так було завгодно Господу Богу, щоб невід'ємною частиною її життя було страждання. І…

5 років ago

Про двох Василів

Пустіть мене до мене. (Василь Стус)   Незаслужено забутих поетів не буває, рано чи пізно вони повертаються до людей, як…

5 років ago

КИЇВ

Всередині та зовні міжусобно. Закохане місто, як Андріївська церква, що стримить у вічність, — летить і не відлітає. Місто завжди…

5 років ago

Проза Мандельштама

Я не знаю, до чого закликає поезія Мандельштама, але точно знаю, куди веде проза поета. Безумовно, в дитинство, і не…

5 років ago

Оплески мертвих рук

Поетична збірка з парадоксальною назвою «Оплески мертвих рук» (рос. «Рукоплесканье мертвых рук») вийшла друком у Києві 1998 року. Вірші були незвично…

5 років ago