* * * Піднебесної самотнійсон,холоне в жилах світанкунезаможнихангелів біла кров,аплодуєдуша наших гіркихзізнаньу самому серці війнив апогеї розлукизі світом довгого,безсмертного кохання.
* * * Люди ті самі речі. Розкидані абияк. Старіють, зношуються, просто губляться. Ось ще на одного невпевненого менше стало,…
* * * По світлому шляху непізнаних доріг, що світу білому не обіцяв зажури, вздовж тиші, яку трепетно беріг для…
Руїни заходу сонця звисають над землею червоними гронами винограду, напоєного мирним сонцем. А перед трибуною війни, як на параді, під…
* * * Коли ми мовчки співаємо і плачемо - ми сумуємо. Остиглі камені кохання котяться з гори спогадів у…
Як усвідомити коли ми стоїмо між світами під пильним поглядом Творця І хтось із нас такий самий як ми але…
*** Ні покірності. Ні смирення. Та як нам бути? Не взмозі ми покинуть тих, хто віддавав за нас життя, і…
* * * У ландшафтній бухті твоїх обіймів, у цій осінній бухті нестримної пристрасті синє, присинє море кохання. І літній…
... А ми йшлипо спадаючому колузникаючих подійі чудилося мені,що стає насз часом меншенуля.І контури полоненихдумок,як кола на водізникали на очахостанніхмолитовних…
* * * Як дві погашені зорі, твої зіниці на тлі неба, то це, мій друже, півбіди, а де біда,…
*** Пальці - клавіші, пальці - думи, пальці - біль, що звучить зусюди, пальці - гетто німого щастя, пальці білої,…
***О Творче, переведи мене через війну на берег дитинства, де так славно й наївно життя починалось, де дні іграшкові, не…
* * *Кирилиця піщиноку годиннику пісочномусхожана бархани,дюни,кряжіі навітьна порваніструнискрипки,на біль метафору скроневій частиніголови,де тонуть золотірибкив акваріумі метушні,де сходяться мостискляних амфор,де…
*** Мені снилися твої очі - острови самотності в океані людських страждань і розстріляних впритул надій. Вони шукали на руїнах…