*** Повертаюсь додому, як на південь колись, це вже сьомий мій день, сни провісні збулись. Чорним вороном день під дашком…
* * * На одну зиму менше. На одну війну більше. Поминальна чекає весна. І птахи співатимуть, щоб болючіше ранити…
Острівних днів загублені адреси і океани снів глибокі, як непритомність розіп'ятого похапцем бузку. Йде Війна не тільки в цьому, але…
Живіть у будинкахвеликих літерв портах і бухтахочей коханих,ходітьна виставитиші,адже помахвій –це в театрі життяпремʼєра. Переклад Ольги Ільчук
*** Хочеться крикнути з відчаю на все горло, щосили в бік далекого й близького Заходу: люди добрі, агов! але не…
*** Як можеш ти співатиці слована піку слави,невже не бачиш ти,що в них розстріляновсі наші буквиголосні? Що залишається?Лише нічних привидь,облави,і…
* * * Туманів тривoжна печаль ховає від злих сторонніх очей наших облич воскових музей. …
Війна триває.Війна йде.Війна біжить.Війна летить.Сьогоднія згадуюз якою пристрастюу дитинствіми стріляли в тиріпо іграшковихмішенях.Сьогоднівони стріляють у нас.Сьогодніми мішені.
Кохання загоренить мигдалем… ( Лусинэ Файнштейн-Сакартвелиани ) *** Кохання загірчить мигдалем,розпадом, епохою,що впала, листопадом, і скалкою, що із ночі стирчить, немов…
* * * Піднебесної самотнійсон,холоне в жилах світанкунезаможнихангелів біла кров,аплодуєдуша наших гіркихзізнаньу самому серці війнив апогеї розлукизі світом довгого,безсмертного кохання.
* * * Люди ті самі речі. Розкидані абияк. Старіють, зношуються, просто губляться. Ось ще на одного невпевненого менше стало,…
* * * По світлому шляху непізнаних доріг, що світу білому не обіцяв зажури, вздовж тиші, яку трепетно беріг для…
Руїни заходу сонця звисають над землею червоними гронами винограду, напоєного мирним сонцем. А перед трибуною війни, як на параді, під…
* * * Коли ми мовчки співаємо і плачемо - ми сумуємо. Остиглі камені кохання котяться з гори спогадів у…
Як усвідомити коли ми стоїмо між світами під пильним поглядом Творця І хтось із нас такий самий як ми але…