*** Мені снилися твої очі - острови самотності в океані людських страждань і розстріляних впритул надій. Вони шукали на руїнах…
Допокипишномовитьніч,сутніснемирнотане,розчиняється, зникаєу безхмарномуповітріжиттєдайногонебуття.На вершиніповні горить,не згасає зіркатвоїх мерехтливихвід щастясліз. Переклад Інни Дукерт.
*** Дитинство - квітковий пил, часу сад в'яне, степ очікувань, полин, вітер на скрипці грає. Листя падає в запій, такі…
*** Місто останнє, останньої зорі. Канікули радості. Роки сумнівів, роки мовчання. Ти ніччю прочитаною жебрачиш спасіння, як милостиню, тремтячими століттями…
*** Від довгих роздумів, від тиші навкруги,стає незатишно і вогко,і несподівано, поволі, з'являється раптовотінь чи те, що залишилося від тебе…
* * * Свято життя, повсякдення смерті. Черепаха війни третій рік все повзе і повзе батьківщиною від весни до весни.…
*** Даруючий загадки світло, обтяжений тайною літа, застиг гербарієм прикмет в музеї голоса поета.
*** Астматичний регіт золота. Йде полювання на чорних лебедів розстріляних війною поколінь. На всіх стовпах гойдається повішена імла. Змією вповзає…
Бахаспів ликіввійни.Не питай,чому немаєтам птахів.Чому землязорана страхом.Чому кров'юзамазані повітрястіни.Ось і снисплять в обіймах із виттямсирени.
* * * Воли провини. Ярмо війни. Божественних утрат винагорода. Маячить сонця переможний стяг. Ми помираємо. І після смерті прискорюємо…
* * * Куди спішить, коли не ждуть, коли навкруг сама розлука, коли шумить прибоєм мить, коли всі шелести і…
* * * Дві зими,дві весниі одна війна.Але місяцьвже світитьяскравіше за сонце,виганяючиполчища темрявиз нашої Землі.
Мої асоціації на один з прочитаних віршів мого друга, видатного азербайджансько-турецького поета сучасності - Мехмета Ісмаїла. Спогади про наші давні…
Коли Творецьдає країнам і народамвеликі території,незліченні природнібагатства,Він випробовує цікраїни й народи.А народи ці випробовуванняне витримують.І виходить, що подарунокбув незаслужений.А що…
* * * Бубонці роси дзвенять, вітер плескає в долоні, фільм про кулю смерть зняла, гулі-гулі, фільм чудовий, та нема…
Равлики днів,наївні й безпорадні,сполохані, що затаїлипомстуна тлі декорації сонцяз посинілими губами.І це літо,холодне й дощове,з твоїми виколотими очима,сину.Ось ніч ізрання.Блукають…